Погонь (Львів)
.png) | |||
| Повна назва | Львівський спортивний клуб «Погонь» Львів | ||
| Прізвисько | біло-червоно-сині | ||
| Коротка назва | «Погонь» | ||
| Засновано | 1904 | ||
| Населений пункт | Львів, .svg){kind=small} Республіка Польща
| ||
| Стадіон | Стадіон за Стрийською рогаткою[1] (до 1939) / «Гарт» (зараз) | ||
| Вміщує | 10000 (оригінальний стадіон) 1 000 (Гарт) | ||
| Президент |  Марек Горбань
| ||
| Головний тренер |  Костянтин Лемішко
| ||
| Ліга | Прем'єр-ліга Львівської області | ||
| 2019 | 5-те | ||
| |||
«По́гонь» Львів (Поґонь, пол. Pogoń Lwów) — спортивний клуб зі Львова. 4-разовий чемпіон Польщі з футболу (1922, 1923, 1925 і 1926), чемпіон Польщі з хокею 1933 року. Відновлений 2009 року, нині виступає в прем'єр-лізі Львівської області. Чемпіон Львова 2010.
Колишні назви:
- 1904–1907: КГС «Погонь» Львів (пол. KGS [Klub Gimnastyczno-Sportowy] "Pogoń" Lwów)
- 1907–1939: ЛКС «Погонь» Львів (пол. LKS [Lwowski Klub Sportowy] "Pogoń" Lwów)
- 1939–2008: не виступав
- 2009— : ЛКС «Погонь» Львів (пол. LKS [Lwowski Klub Sportowy] "Pogoń" Lwów)
Навесні 1904 року учнями львівської IV Гімназії був організований клуб, який отримав назву «„Погонь“ Львів». До квітня 1907 року називався КГС — Клуб Гімнастично-Спортивний, а потім ЛКС — Львівський Клуб Спортовий. Був одним з співзасновником Союзу польського футболу 1911 року, а після проголошення незалежності — Польського футбольного союзу 1919 року, а також футбольної ліги (1926) році.
1921 року «Погонь» дебютувала у чемпіонаті Польщі, здобувши 4 місце. Надалі всі чемпіонати країни клуб провів у найвищій лізі (до 1927 року турніри проходили за кількаступеневою системою).
Турнір 1922 року розігрували за дворівневою схемою — спочатку львів'яни виграли змагання у південній групі (випередивши, зокрема «Краковію»), а у фіналі зустрілися з переможцем північної групи, «Вартою» (Познань). «Поґонь» перемогла за підсумком двоматчу (1:1 у Познані та 4:3 у Львові), вперше в історії здобувши титул чемпіона Польщі з футболу.
У вересні 1939 році, коли розпочалась Друга світова війна, клуб припинив існування.
Найбільша перемога — 21:1 над «Реверою» Станиславів (1923).
Команда провела 167 міжнародних матчів з клубами 12 країн. Підсумок: 60 перемог, 23 нічиї, 84 поразки.
У січні 2009 року за сприянням Генерального Консула Республіки Польща у Львові Гжегожа Опалінського цей футбольний клуб був відновлений.
У сезоні 2010-2011 років «Поґонь» виграла чемпіонат Львова та стала фіналістом Кубка Львова з футболу. 2011 року виступала у вищій лізі області, а з 2012 року — учасник змагань прем'єр-ліги Львівської області. Зокрема, 10 серпня 2014 року зазнала нищівної поразки від чемпіона — винниківського «Руху» з рахунком 2:11.[2]
"Велике дербі Львова" між "Погонню" та "Чарними" належало до найважливіших у міжвоєнній Польщі. Також у Екстраласі "Погонь" грала проти інших львівських команд — "Гасмонеї" та "Лехії".
Спортсмени, які коли-небудь виступали за (або тренували) національні збірні. Прапорець означає збірну, у складі якої грала (яку тренувала) особа.
Спіридіон Альбанський (футбол)- Мечислав Бач (футбол)
- Ян Васевич (футбол) учасник Чемпіонату Світу з футболу 1938
Адам Воланін (футбол)- Кароль Ганке (футбол)
- Юзеф Гарбєнь (футбол)
- Францишек Гебартовський (футбол)
- Ян Гемерлінг (хокей із шайбою)
- Еміль Герліц (футбол)
- Станіслав Дойчманн (футбол)
- Болеслав Коляса (хокей із шайбою)
- Антоній Комендо-Боровський (футбол)
- Кароль Коссок (футбол)
- Вацлав Кухар (футбол, хокей із шайбою та ін.)
- Тадеуш Кухар (футбольний тренер)
- Альберт Маєр (хокей із шайбою)
- Міхал Матіяс (футбол)
- Едмунд Нехцьол-Майовський (футбол)
- Владислав Олеарчик (футбол)
Владислав Понурський (легка атлетика)- Роман Сабінський (хокей із шайбою)
- Юзеф Слонецький (футбол)
- Стефан Сумара (футбол)
- Броніслав Фіхтель (футбол)
- Адольф Ціммер (футбол)
- Людвік Шабакевич (футбол)
- Людвік Шнайдер (футбол)
Чемпіонат Польщі:
- Чемпіонат Галичини:
Бронзовий призер (1): 1913
- Чемпіонат Польщі з хокею
Чемпіон (1): 1933
Срібний призер (2): 1929, 1930- Бронзовий призер (1): 1927
Наприкінці серпня 2016 року у польському селі Охо́йно (пол. Ochojno), що поблизу Кракова пройшло урочисте відкриття вулиці Погоні Львів (пол. Pogoni Lwów)[3].
-
1910 -
.jpg)
- ↑ У 1938–1939 роках офіційним стадіоном клубу був Спортивний парк ім. Маршала Польщі Едварда Сміґлого-Ридза
- ↑ Фостяк Остап Ігорович
- ↑ W Ochojnie k. Krakowa otwarto ulicę Pogona Lwów// Kurier Galicyjski — Lwów: 16-29 sierpnia 2016. — nr. 14-15 (258-259). — S.21(пол.)
- Офіційна сторінка клубу (пол.)
- Товариство симпатиків «Погоні» Львів (пол.)
- «Погонь» Львів українською мовою — неофіційний сайт
- UkrSoccerHistory.Com
- Профіль клубу на сайті 90minut (пол.)
«Галичина» (Дрогобич) · «Гірник» (Новояворівськ) · «Корміл» (Яворів) · ФК «Миколаїв» · ФК «Мостиська» · «Нафтовик» (Борислав) · «Погонь» (Львів) · «Покрова-Куликів-2» (Львів/Нижня Білка) · ФК «П'ятничани» · «Рух-3» (Львів) · ФК «Самбір» · «Темп-Легінь» (Бібрка/Відники/Брюховичі) · «Фенікс» (Підмонастир) |  | |